Тірокс таблетка протипаразитарна №1 для собак та котів 2,5-7,0кг (240мг)

Таблетки округлої форми або у формі стилізованого «серця», від світло-рожевого до насичено-рожевого кольору з мармуром, зі специфічним запахом компонентів.

1 грам препарату містить речовини, що діють:

• люфенурон – 200,0 мг;
• празіквантел – 100,0 мг;
• нітенпірам - 80,0 мг;
• моксидектин – 6,0 мг.

допоміжні речовини: екстракт артишоку, екстракт розторопші плямистої, метилпарабен, пропілпарабен, альбумін, стеарат кальцію, тальк, карбонат кальцію, полівінілпіролідон, мікрокристалічна целюлоза, сорбіт, глюкоза, підсилювач смаку, сухе молоко, ароматизатор.

ATC-vet QP53, ектопаразитициди, інсектициди та репеленти (QP52 – антигельмінтні препарати, QP52AA51 – празиквантел, QP53BX02 – нітенпірам, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).

Комбінація люфенурону, моксидектину, празиквантелу, нітенпіраму, що входять до складу препарату ТІРОКС, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак та котів по відношенню до ектопаразитів: бліх, саркоптиформних кліщів, тромбідиформних кліщів та ендоразитів. личинкових стадій розвитку дирофілярій

Люфенурон (сполука групи бензоїлфенілсечовин) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти бліх видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans і має підвищену ларвоцидну та контактну овоцидну активність. Механізм дії полягає у блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів комах, тому личинки при линянні не можуть сформувати нову кутикулу та гинуть. Потрапляючи в організм комах з кров'ю тварини, потім у їхні яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, личинки гинуть внаслідок порушення процесів формування кутикули і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх. Люфенурон швидко всмоктується у шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), повільно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.

Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод та трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується у поверхню паразита і поширюється його організмом. Вивчення in vitro та in vivo доводить, що празіквантел руйнує зовнішній покрив (тегумент) паразита. Це майже миттєве стиснення мускулатури паразита і швидка вакуолізація тегументу (оболонки). Цей швидкий стиск пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразита для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація нейром'язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози та мікротубулярної функції у цестоді призводить до порушення м'язової іннервації, паралічу та загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується у травному каналі, досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 1-3 години, розподіляється в органах та тканинах тварини; зв'язується з білками сироватки крові (70-80%), частково метаболізується у печінці, екскретується в кишечник і виводиться з організму в основному із сечею (до 80%) та незначно з фекаліями.

Нітенпірам - це інсектицид, що відноситься до класу неонікотиноїдів. Механізм дії полягає у пригніченні нікотинових рецепторів ацетилхоліну. З'єднання є нейротоксином комах, що діє, блокуючи нервову сигналізацію центральної нервової системи. Вона робить це шляхом незворотного зв'язування з нікотиновим ацетилхоліновим рецептором, що призводить до зупинки потоку іонів у постсинаптичній мембрані нейронів і призводить до паралічу та смерті комах. Нітенпірам має короткий період напіврозпаду та знищує бліх на тварині протягом 30 хвилин після введення. Він токсичний для бліх протягом 24-48 годин і зазвичай використовується в поєднанні з регулятором росту комах люфенурон для забезпечення безперервної боротьби з бліхами.

Моксидектин – це макроциклічний лактон другого покоління групи мильбеміцинів, що має виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразиту полягає в тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), в результаті чого відбувається блокада передачі імпульсу між інтернейронами та руховими збуджуючими нейронами нервового стовбура паразиту, що призводить паралічу та гіб.

Моксидектин швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, проникає в системний кровотік та розподіляється в органах та тканинах організму тварини, особливо зосереджуючись у жировій тканині; виводиться з організму переважно у незмінному вигляді протягом 6 тижнів переважно з калом.

Профілактика та лікування собак та котів, цуценят та кошенят при змішаних паразитарних інвазіях, викликаних:

• блохами: Ctenocephalides spp., Pulex irritans, включаючи яйця та личинки;
• саркоптоїдні кліщі: отодектоз (Otodectes cynotis), нотоедроз (Notoedres cati), саркоптоз (Sarcoptes canis);
• тромбідіформні кліщі: Demodex canis, D. cati, D. gatoi;
• Стрічковими гельмінтами (цестоди) на преімагінальній та імагінальній стадіях: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides spp., Diphyllobothrium latum;
• круглими гельмінтами (нематоди) травного тракту: Toxocara canis, T. cati, Toxascaris leonina, Ancylostoma spp., Uncinaria spp., Trichuris vulpis;
• профілактика блошиного алергічного дерматиту (FAD);
• профілактика та контроль дирофіляріозу (Dirofilaria spp., стадії L3 та L4).

Препарат ТІРОКС застосовують тваринам індивідуально перорально, в ранкове годування з кормом або примусово одноразово.