ПімоветКардіо 0,125 г, 10 таб.

пис

Двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору з ризиком по 0,125 г, плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком та фаскою по 0,5 г та 1,0 г.

Склад

1 г препарату містить діючу речовину:

• пімобендан – 10 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон К25, лактоза моногідрат, кросповідон, кремнію діоксид (орісіл), кальцію стеарат.

Фармакологічні властивості

АТС vet класифікаційний код: QС01 – ветеринарні препарати, які застосовують у кардіології. QС01СЕ – Інгібітори фосфодіестерази. QС01СЕ90 - Пімобендан.

Пімобендан – похідна сполука бензимадазол-піридазинону, несимпатоміметична, неглікозидна інотропна речовина з вираженими судинорозширювальними (вазодилататорними) властивостями. На відміну від серцевих глікозидів позитивна інотропна дія пімобендану зумовлена ​​підвищенням чутливості до кальцію волокон сердечної м'язи та пригніченням активності фосфодіестерази ІІІ (ФДЕ ІІІ). Судинорозширювальна дія також забезпечується пригніченням активності фосфодіестерази ІІІ.

Завдяки позитивній інотропній та вазодилататорній дії пімобендан при серцевій недостатності підвищує силу серцевих скорочень та зменшує як переднавантаження, так і постнавантаження.

Застосування пімобендану в поєднанні з фуросемідом через недостатність роботи клапана серця, продемонструвало, що він покращує якість і продовжує очікувану тривалість життя собак, яких лікували.

Було показано, що в обмеженій кількості випадків, за застосування пімобендану у випадках симптоматичної дилатаційної кардіоміопатії в поєднанні з фуросемідом, еналаприлом та дигоксином, він покращує якість і продовжує ожидану тривалість життя у собак.

Біодоступність пімобендану за перорального застосування становить 60–63% і значно знижується за умови використання з кормом.

Обсяг розподілу становить 2,6 л/кг, це означає, що пімобендан розподіляється у тканинах рівномірно. Середнє зв'язування з білками плазми становить 93%.

Пімобендан деметилюється шляхом окислення до основного активного метаболіту (UD-CG 212). Подальшими метаболічними стадіями є кон'югати II фази UD-CG212, такі як глюкуроніди та сульфати.

Період напіввиведення пімобендану з плазми крові становить 0,4±0,1 години, що відповідає високому кліренсу 90±19 мл/хв/кг і короткому середньому часу утримання 0,5±0,1 години. Період напіввиведення основного активного метаболіту становить 2,0±0,3 години. Пімобендан майже повністю виводиться з організму з жовчю.

Застосування

Для лікування собак:

• із застійною сердечною недостатністю, що виникає внаслідок дилатаційної кардіоміопатії або клапанної недостатності (регургітація мітрального та/або трикуспідального клапанів).
• з дилатаційною кардіоміопатією на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного та кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) у доберманів-пінчерів після ехокардіографічної діагностики захворювання серця;
• із міксоматозною мітральною вадою серця (ММВС) у доклінічній стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом та ознаками збільшення розмірів серця) для відтермінування появи клінічних симптомів серцевої недостатності.

Дозування

Препарат застосовують перорально за 1 годину до вирощування тварини.

Перед початком лікування необхідно визначити точну масу тіла тварини, щоб забезпечити правильне дозування.

Доза препарату назначається лікарем ветеринарної медицини індивідуально, залежно від тяжкості захворювання та стану тварини.

Слід дотримуватись дозування від 0,2 мг до 0,6 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділеного на два прийоми за день.

Рекомендована доза становить 0,5 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділена на два прийоми.

Доза препарату становить 1 таблетка на тварину залежно від маси тіла тварини та маси таблетки, що відповідає:

Примітка. За потреби дозу коригують відповідно до фактичної маси тіла тварини.

Препарат можна також застосовувати у поєднанні з діуретиком, наприклад фуросемідом.

Для більш точного дозування, що відповідає масі тіла тварини, таблетку можна розділити по лінії розлому на дві половинки.

За застійної серцевої недостатності лікар ветеринарної медицини підбирає індивідуальну дозу препарату для застосування протягом усього життя.

Протипоказання

Не застосовувати тваринам за підвищеної чутливості до компонентів препарату.

Не застосовувати за гіпертрофічних кардіоміопатій або клінічних станів, коли неможливе збільшення серцевого викиду через функціональні чи анатомічні особливості (наприклад, аортальний стеноз).

Препарат не слід застосовувати для лікування собак із тяжкими порушеннями функції печінки.

Застереження

Побічна дія

Рідко можуть спостерігатися помірно позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) та блювання.

Однак ці ефекти залежать від дози і їх можна уникнути, зменшивши дозу препарату.

Рідко спостерігалися тимчасова діарея, анорексія чи млявість.

Рідко під час хронічного лікування пімобенданом у собак із мітральною вадою серця спостерігалося підвищення недостатності мітрального клапана.

Дуже рідко під час лікування спостерігалися ознаки впливу на первичний гемостаз (петехії на слизових оболонках, підшкірні крововиливи), хоча чітко не встановлено, що саме пімобендан спричинює ці симптоми. Ці ознаки пропадають після відміни лікування.

Особливі застереження при використанні

Препарат слід застосовувати в одну і ту ж годину, у разі пропуску прийому – виключити використання підвищеної дози і продовжити лікування згідно з звичайною схемою.

Під час лікування собак із цукровим діабетом слід регулярно перевіряти рівень глюкози у крові.

Тваринам, які отримують пімобендан, рекомендується проводити моніторинг серцевої діяльності. Дозу препарату слід зменшити, якщо після прийому препарату спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень.

За підвищеної індивідуальної чутливості та прояву аллергічних реакцій прийом препарату припиняють і назначають тварині симптоматичну терапію.

Для застосування препарату з метою лікування міксоматозної мітральної вади серця у доклінічній стадії необхідно провести діагностику шляхом комплексного фізичного та кардіологічного обстеження, яке повинно включати, за потреби, ехокардіографію або рентгенографію.

Оскільки пімобендан метаболізується у печінці, слід бути особливо обережним за введення препарату собакам з тяжкою печінковою недостатністю.

Використання під час вагітності, лактації

Лабораторні дослідження на щурах та кролях не виявили тератогенної та фетотоксичної дії пімобендану. Проте він діє токсично на вагітних самок та ембріотоксично через застосування у високих дозах, а також виділяється з молоком. Безпечність препарату для вагітних та кормючих сук не оцінювали. Препарат може застосовуватися під час вагітності та лактації виключно після укладання лікаря ветеринарної медицини на підставі оцінки користі / ризику його використання.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії

Під час фармакологічних досліджень взаємодії між сердечним глікозидом строфантином та пімобенданом не виявлено.

Препарат можна поєднувати з сечогінним лікуванням, наприклад, фуросемідом.

Індуковане пімобенданом збільшення скорочувальної здатності серця послаблюється у присутності антагоніста кальцію верапамілу та β-антагоніста пропранололу.

Не застосовувати одночасно з блокаторами кальцієвих каналів, бета-блокатором пропранололом, оскільки вони знижують лікувальний ефект пімобендану.

Передозування

Передозування може викликати позитивний хронотропний ефект, блювання, апатію, атаксію, шуми у серці або гіпотензію.

У цій ситуації дозу слід зменшити та розпочати відповідне симптоматичне лікування.

За умови тривалого впливу (протягом 6 місяців) на здорових собак породи бігль у дозах, що перевищували рекомендовану у 3 та 5 разів, у деяких собак спостерігалося потовщення мітрального клапана та гіпертрофія лівого шлуночка. Ці зміни мають фармакодинамічне походження.

Спеціальні застереження для осіб та обслуговуючого персоналу, які застосовують препарат тваринам

Персонал, який працює з препаратом, повинен дотримуватися основних правил гігієни та безпеки, прийнятих під час роботи з ветеринарними препаратами.

У разі попадання препарату на шкіру, слизові або в очі їх слід промивати великою кількістю проточної води. Чутливим до компонентів препарату людям слід уникати контакту з ним. У разі появи алергічних реакцій або потрапляння препарату в організм слід негайно звернутися до медичного закладу.

Форма випуску

ПімоветКАРДІО для собак дрібних порід (таблетки по 0,125 г) та ПімоветКАРДІО для собак середніх порід (таблетки по 0,5 г): по 10 таблеток у блістері з полівінілхлориду, по 1 або 5 блістерів у пачці.

ПІМОВЕТКАРДІО для собак великих порід (таблетки по 1,0 г): по 12 таблеток у блістері з полівінілхлориду, по 1 або 5 блістерів у пачці.

Зберігання

У сухому темному та недоступному для дітей місці при температурі від 5 до 25 °С.

Термін придатності

2 роки.

Для застосування у ветеринарній медицині!